Значення екологічної експедиції

ЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЕКСПЕДИЦІЙ

ЯК ОСНОВИ ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

« ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА СОЛЬОВОГО ЗАБРУДНЕННЯ ЛАНДШАФТІВ У РАЙОНІ ДОМБРОВСЬКОГО КАР`ЄРУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЕКОГІДРОГЕОХІМІЧНОЇ СИТУАЦІЇ ПРИ ПОВНОМУ ЗАТОПЛЕННІ КАР`ЄРУ»

Академік Ферсман писав; "Чи потрібно говорити про далекі хребти? Про загадкові пустелі? Про казкові багатства далеких країн? Чи потрібно нам захоплюватися пошуками в неприступних тіснинах далеких річок, на болотистих схилах далеких гірських хребтів, коли у нас самих, зовсім поряд, у своєму місті чи селі ми ще дуже багато не знаємо?"

1. Мета:

• виховувати в cтудентської молоді основи екологічної культури та грамотності, вивчати методи оцінки стану природного середовища, а також негативного впливу порушень екологічного балансу на живу природу, активізувати природоохоронну роботу;

• проаналізувати сучасний стан Домбровського кар’єру, часову динаміку накопичення розсолів. Ситуацію на родовищі проаналізувати з позицій теорії розчинів: розглянути можливість розвитку надзвичайних ситуацій унаслідок прориву дамб, оповзнів, карстоутворення. Скласти прогноз майбутнього утвореного озера, розкрити проблему соляного забруднення ландшафтів, встановити хімічний склад новоутворених розсолів та проаналізувати можливі способи їх промислового використання.

1. Актуальність.

Діяльність гірничо-видобувних підприємств характеризується різноманітною дією на ландшафти - відбуваються зміни природного стану їх компонентів, що можуть призвести до значних і непередбачених наслідків.

Особливо негативно впливає на навколишнє середовище розробка калійних родовищ. Однією з особливостей розробки калійних руд є відносно низький вміст у них корисного компоненту і, як наслідок, великий об'єм відходів при їх переробці і одержанні кінцевого продукту - мінеральних добрив. Витяг відходів при переробці руди знаходиться на рівні 60­-70 %. Таким чином, із кожної тони руди після її переробки утворюється 0,6-0,7т відходів, які представлені, в основному, хлористим натрієм (галітові відходи) та солевими шламами (мул, гіпс).

У залежності від способу переробки і збагачування калійних руд відходи складують на поверхні землі у вигляді териконів-солевідвалів, а шлами - у хвосто- і шламосховищах. Крім цього, при відкритій розробці калійних солей, яка вперше проводилося на Калуш-Голинському родовищі, на земній поверхні розташовуються розкривні соленосні породи у відвалах, а солі постійно вилуговуються атмосферними опадами з соляних уступів, відвалів і кар' єру та стікають у вигляді розсолів у акумулюючі басейни.

Вивчення впливу Домбровського кар’єру на навколишнє середовище здійснювалось гурківцями на протязі багатьох років і висвітлені у дослідницьких роботах.

Хімічний склад розсолів

Одиниці

Na+

K+

Mg2+

SO42-

Cl-

d

Sum

г/дм3

48,7-78,2 63,0

12,0-43,0 21,3

7,83-27,4 15,8

13,25-113 45,8

86,9-170 131

1,117-1,263 1,179

215-375 274

% від Sum

18,7-34,2 23,3

4,8-12,9 7,8

3,6-7,9 5,7

5,5-30,2 16,5

36,0-66,8 48,2

М/дм3

2,1-3,4

2,7

0,31-1,1 0,55

0,33-1,1 0,66

0,14-1,2 0,48

2,5-4,8

3,7

Оглядова карта району Домбровського кар`єру

Значення туристичної мандрівки для cудентів

Пошуково-дослідницька робота (ПДР) - це комплексна форма навчально-виховної роботи з студентами. Немає потреби переконувати у величезному значенні туристських походів та екскурсій для розширення та поглиблення знань cудентів практично з усіх дисциплін. Після спокійного, дозованого за часом прийому студентом порцій наукової інформації, яку він отримує у звичайний день, в день походу чи екскурсії на нього обрушується потік вражень, інформації. Він відчуває радість від збагачення своєї пам’яті тисячами нових фактів.

Не можна не рахуватися з тим, який великий вплив природи на моральне і фізичне виховання cудентів. І тут однаково важливо і те, що юні громадяни дають природі (турбота про неї, охорона) і те, що вони від неї отримують: виховання культури емоцій, усвідомлення свого єднання з природою).

Виконання краєзнавчої роботи не може обмежуватися тільки збором матеріалів. Педагогічний зміст вимагає завершення роботи - видачі суспільно-корисного результату краєзнавчих пошуків та досліджень. Незавершеність процесу знижує не лише зацікавленість cудентів, але й педагогічну ефективність роботи.

Завдання комплексного виховання не можна вирішити через книжкове краєзнавство без туризму. Не можна оздоровити cудентів, сидячи в архівах чи займаючись збором матеріалів по переписці чи здійснюючи транспортні екскурсії. В таких умовах ми не навчимо cудентів володіти знаннями, не навчимо вести спостереження, експериментувати, долати природні перешкоди, не загартуємо душу і тіло.

Постановка проблеми

Заскладовані на земній поверхні відходи калійних виробництв є необмеженим джерелом сольового забруднення компонентів навколишнього середовища. Основними компонентами забруднення є, в основному, хлориди. Компоненти - забруднювачі піддаються вітровому розсіюванню, дифузійній і фільтраційній міграції, засолюють природне середовище.

Вітровий знос солей з поверхні солевідвалів впливають, в основному, на грунти. Розсіювання солей проходить по переважаючому напрямку вітрів на відстань до 2-3,5 км від джерела забруднення [4]. Солі накопичуються у верхньому рослинному шарі потужністю до 2 см. У періоди дощів рослинний шар, у тій чи іншій мірі, розсолюється в залежності від проникності підстилаючих відкладів і інтенсивності поверхневого стоку. В умовах відносно низької активності промивання грунтів, які сформувалися на слабопроникних відкладах, вони відчувають прогресуюче засолення, особливо на рівнинних та слабодренованих територіях. Ареали вітрового забруднення в районах розміщення калійних підприємств розповсюджуються на великі площі. На територіях, які піддалися впливу вітровому забрудненню, вміст солей підвищується у 4-10 разів. Це викликає пригнічення рослинності, знижує врожайність посівів на 30-50 % і навіть веде до їх загибелі [4].

Відмітимо, що сольовому забрудненню у районі Калуша піддаються лучні, болотні та дернові грунти. Лучні грунти, з добре розвинутим гумусовим профілем, потужністю 20-100 см, сформувалися на понижених формах рельєфу і заплавах річок на алювіальних та делювіальних відкладах під трав' янистою рослинністю. На орних землях вирощують овочеві та кормові культури. На заплавах та долинах рік сформувалися болотні грунти, а у долинах річок району на алювіальних відкладах залягають дернові грунти, які мають неглибокий гумусний горизонт і містять біля 3 % гумусу.

1. План роботи еколого-краєзнавчого гуртка під час пошукової експедиції на кар`єр.

Туристична мандрівка розрахована на 3 години."Пішохідний туризм" сприяє виробленню спеціальних умінь та навичок при подоланні природних перешкод, характерних для даних видів туризму.

"За період підготовки до походу студенти здобули великий багаж краєзнавчих та екологічних знань. Екологія і охорона природи того чи іншого регіону, перш за все, стосується жителів даного регіону. В наш час екологічні проблеми виходять за межі рідного краю і області. Це глобальні проблеми сьогодення. У зв’язку з цим набуті в гуртку екологічні знання не повинні перетворитися у "мертвий вантаж", а мають працювати постійно як універсальні знання.

Дослідження місцевих екологічних проблем є підготовчим етапом до ознайомлення з природними умовами і суспільним життям всієї країни.

Керівник туристсько-краєзнавчого гуртка повинен розвивати творчу ініціативу членів гуртка, добиватися, щоб кожен гуртківець постійно і систематично виконував якусь, хоч би невеличку частку завдань, які стоять перед гуртком.

Програма гуртка передбачає ознайомлення з багатствами рідного краю, гідрографією, кліматом, рослинністю, тваринним світом. Гуртківці вивчають історію та культуру рідного краю, відвідують пам’ятні місця.

До програми входить проведення навчальних екскурсій, туристських прогулянок та подорожей, вивчення хімічних наук, проведення еколого-пошукових експедицій.

Краєзнавство всебічно розвиває cудентів, прищеплює їм уміння дивитися на світ очима дослідника.

Хімічний принцип дає можливість будувати роботу зі студентами відповідно до дидактичного правила: від відомого до невідомого. Навчання з використанням краєзнавчого матеріалу значно полегшує засвоєння студентами основних понять і закономірностей хімії, є могутнім джерелом знань і чудовим засобом виховання cудентівської молоді.

Заняття в туристсько-краєзнавчому гуртку інтегрують в собі освітні, трудові і виховні функції. Цілеспрямована робота дає нові знання з хімічних наук, формує екологічне мислення, розвиває правильні погляди на взаємодію суспільства і природи, сприяє зв’язку теоретичних знань з життям.

4. Методи та прийоми польових досліджень

Вивчення природи базується на прийомах і методах природничих наук. До методів польових досліджень відносять: спостереження, роботу із зразками, вивчення геологічних відкладень, ґрунтів, рослинності та тваринного світу, роботу і вимірювальними приладами (екліметром, нівеліром): термометрами, барометром-анероїдом, гігрометром, компасом, фіксація польових досліджень (описи, замальовки, фотографування), робота і визначниками; обробка матеріалів польових досліджень (складання графіків, діаграм, схем, таблиць, профілів),

Використовуючи методи досліджень, студенти не роблять відкриттів для науки, а добувають для себе нові знання про ПТК і їх компоненти, про їх нові якості і ознаки. Завдяки цим методам студенти не тільки накопичують фактичний матеріал, але і вчаться бачити природу у взаємодії і протиріччях, пояснити різні природні явища.

З кожним новим заняттям прийоми польових досліджень закріплюються, удосконалюються, формуються нові, невідомі з занять хімії.

Так, прийоми роботи з картою чи планом місцевості, компасом, вимірювання віддалі кроками чи «на око» відомі студентам з курсу географії, ці прийоми закріплюються в процесі дослідницької роботи. Студенти знайомляться з новими прийомами роботи, такими, як вимірювання крутизни схилу, визначення відносної висоти потужності шарів геологічних відкладень, горизонтів ґрунтів, типів ґрунтів, їх кислотності.

Студенти навчаються аналізувати, узагальнювати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Формування рівнів пізнання в процесі використання прийомів краєзнавчих досліджень

Прийоми краєзнавчих досліджень формуються на різних рівнях пізнання.1-й рівень-репродуктивний (студенти проводять роботу за зразком, слідом за вчителем).Він характерний на початковому вивченні НТК. Ступінь самостійності тут мінімальний; 2-й рівень - частково дослідницький (оволодіння прийомами досліджень проходить більш самостійно, але під контролем викладача); 3-й рівень - дослідницький, творчий (Студенти самостійно, але під контролем викладача проводять вивчення НТК. Складають план вивчення, висувають гіпотези, шукають шляхи вирішення проблеми, роблять висновки).

Не менш важливою умовою успішного проведення краєзнавчої роботи є впровадження в неї ігрових елементів, пізнавальних запитань, завдань. Вони повинні бути направлені на пояснення причинно- наслідкових зв'язків, що спостерігаються в природі.

Слід включити пізнавальні завдання і запитання на - порівняння, - встановлення трьохсторонніх зв'язків між компонентами ПТК.

Екологічні прогулянки з метою дослідження

Не менш цікавими формами роботи с екологічні прогулянки з метою дослідження.

Оскільки територію м. Калуш та прилеглих до нього сіл визнано зоною екологічного лиха, то найчастіше маршрут пролягає на Домбровський кар’єр, де сконцентровано найбільші екогідрогеохімічні та економіко-промислові проблеми.

Метою однієї з таких прогулянок є «Екологічна оцінка сольового забруднення ландшафтів у районі Домбровського кар’єру та прогнозування екогідрогеохімічної ситуації при повному затопленні кар’єру». Студенти повинні з’ясувати місця та площі засолення грунтів, що за рослинність виживає на солончаках і яких видів, чи зберігся тваринний світ.

Метою таких досліджень є вивчення антропогенних ландшафтів. В місцях шламовідвалів можна виділити ділянки спостережень (25-25 м), в межах яких вивчаються рослинність, ґрунти, поверхневі води.

За даними спостережень можна скласти картосхеми з вказаними ступенями руйнування ландшафтів.

Студенти вважали, що ландшафти руйнуються під впливом господарської діяльності людини але, на їх подив, виявилося, що найбільші зміни відбуваються в затопленому карєрі.

Студенти починають усвідомлювати, що руйнування природи при безконтрольному втручанні в її механізми відбувається дуже швидко.

Проблемні питання, які розглядаються під час подорожі

Під час виконання краєзнавчої дослідницької роботи студенти навчаються виявляти особливості і специфіку досліджуваних ПТК, встановлював и їх різноманітність. При цьому формується розуміння ПТК як результату особливої довготривалої взаємодії, його багатокомпонентної структури.

Тому, перш, ніж змінити вигляд природи, необхідно, в першу чергу, всебічно знати її закони, вміти передбачити її реакцію на зміни. Такі знання створюють позитивні передумови для природоохоронної діяльності, формують свідоме відношення до самого процесу пізнання природи.

На краєзнавчій основі студенти пізнають соціальний фактор, що впливає на розвиток природи, спостерігають позитивні і негативні приклади впливу людини на природу.

Екологічна вихованість cудентів визначається не тільки бережним відношенням до природи, а й вмінням оцінити дії в природі ровесників та дорослих, вмінням відстояти свою точку зору, проявити ініціативу, наполегливість, готовність і вміння прийти природі на допомогу.

Охорона природи в поході

Перебуваючи на кар’єрі, турист повинен берегти кожне деревце, кожен кущ, кожну квітку. Адже вони очищують повітря від пилу, шкідливих бактерій, збагачують його киснем, дають радість і здоров’я. Тож не потрібно рубати гілки для вогнища. Для вогнищ можна використовувати лише сухостій та звалені гілки.

Особливої охорони потребує рослинність на схилах кар’єру та берегах обвідного каналу, адже вона закріплює береги і протидіє ерозії.

Не потрібно рвати квіти заради забави. Недопустимо рвати квіти, занесені до Червоної книги: дикий тюльпан, конвалія лісова, лілія болотна, рододендрон, едельвейс, сон-трава, пролісок.

В поході потрібно суворо дотримуватись правил протипожежної безпеки. Необхідно пам’ятати, що екологічна обстановка залежить від нас. Потрібно, йдучи з привалу, знищити чи забрати з собою сміття. Консервні банки, обпалені у вогнищі, сплющити та закопати. Слід пам’ятати, що залишений папір не згниває 2 роки, осколки скла чи консервна банка можуть поранити і через 40 років.

Виховання бережного ставлення до природи - одне з головних завдань туризму. Не слід забувати, що в поході ми знаходимось в гостях у свого вірного друга - природи.

Туристи можуть зробити багато корисного для природи під час походів: повідомити про забруднення, не допустити, щоб інші туристи рубали ліс чи палили вогнища в недозволеному місці.

Еволюція людини незвичайна

На відміну від усіх інших організмів, людина не пристосовувалася до природи, а ніби відокремлювала себе від неї. Знаряддя праці, одяг, житло, вогонь — усе це прийоми, за допомогою яких вона відгороджується від довкілля, створює своє власне стабільне середовище. Зберігаючи своє внутрішнє середовище, людина в дедалі більших масштабах змінює середовище зовнішнє. Сьогодні, на жаль, обсяги цих змін такі, що вже стали загрожувати існуванню самої людини.

Антропологи й фізіологи помітили таку дивну особливість: потенційні можливості мозку людини набагато вищі за її фізіологічні потреби. Мозок людини досяг сучасного рівня складності задовго до того, як виникли культура й цивілізація. Складається враження, начебто еволюція людини заздалегідь «передбачала» майбутні потреби виду гомо сапієнс і наділила його таким «комп´ютером», який чомусь не використовується на повну силу, але, можливо, буде задіяний у майбутньому. За деякими оцінками, мозок сучасної людини реалізує лише близько 2 % своїх потенційних можливостей.

Сьогодні людина не лише використовує всі елементи таблиці Менделєєва, а й створює нові, яких раніше не було на Землі, наприклад плутоній.

Усе добуте з надр Землі людина розсіює на поверхні, колосально прискорюючи переміщення хімічних елементів у біосфері, руйнуючи ті біохімічні цикли, які склалися протягом мільйонів років.

Запаси енергетичної сировини, металів та інші, які природа накопичувана в своїх коморах протягом цілих геологічних періодів, людина розтрачує за лічені десятиліття. Натомість вона вносить у природу нові сполуки, здебільшого шкідливі для біосфери. На сьогодні за рахунок техногенної діяльності в біосферу потрапило вже близько 50 тис. нових хімічних речовин, не властивих природі і, як правило, шкідливих для живих організмів.

Люди й далі продовжують діяти в тому самому напрямі, не усвідомлюючи очевидного факту: Земля, на якій вони розвинулися до сучасного рівня, — це маленька планета з обмеженими ресурсами й дуже вразливим режимом, і вона вимагає до себе тим обережнішого і дбайливішого ставлення, чим ширшими стають можливості людей порушувати цей режим.

В. І. Вернадський висунув тезу про те, що біосфера Землі закономірно й неминуче перейде в нову якість, стане ноосферою (від грец. ноос — розум). На його думку, людина перебере на себе керівництво всіма процесами в біосфері, спрямує її розвиток у потрібному для себе напрямі. На зміну «дикій» біосфері має прийти нова оболонка — ноосфера, тобто якісно новий стан біосфери, переробленої, перебудованої розумом людини та її працею.

Сьогодні можна констатувати, що біосфера справді різко змінюється під впливом технологічної діяльності людини, дедалі більше замінюється техносферою, в якій дехто з учених іще недавно схильний був убачати початок формування ноосфери, передбачуваної В. І. Вернадським. Проте сьогодні стало ясно, що наступ техносфери супроводжується такими змінами природного середовища, які вже почали загрожувати самому існуванню людини на Землі. Відбувається прискорене руйнування основних, життєво важливих комірок біосфери, яке прогресує й уже здатне призвести до її повної деградації й загибелі, що автоматично означає загибель людства, оскільки люди не можуть існувати в іншому середовищі, ніж те, в якому вони з´явилися та існували. Отже, дедалі активніше рухаючи вперед «технічний прогрес», людство лише погіршує загальну ситуацію в біосфері й своє власне становище в ній.

На думку деяких учених, серед причин цієї глобальної екологічної кризи, що насувається, головними є дві: надмірне зростання чисельності населення Землі й надмірне використання людиною основних природних ресурсів.

Ситуація ще більше ускладнюється тим, що до появи на Землі людини всі процеси в біосфері базувалися на використанні відновлюваних ресурсів. Сьогодні людство 90% енергії для своїх потреб добуває з невідновлюваних джерел (спалює нафту, вугілля, газ тощо). Використання ресурсів цього типу спричиняє такі порушення в біосфері, з якими вона неспроможна боротися. Наприклад, у природи немає механізмів нейтралізації радіоактивного забруднення внаслідок діяльності АЕС. Не може природа також компенсувати шкоду, заподіяну будівництвом гідроелектростанцій, коли великі ділянки суші затоплюються водою.

Зруйновані людством біоти самі стають джерелом забруднення природного середовища. Наприклад, через надмірне внесення в грунт мінеральних добрив і пестицидів порушуються склад і діяльність мікроорганізмів, що призводить до посиленого надходження в атмосферу метану й вуглекислого газу. З цієї ж причини, а також унаслідок швидкого знищення лісів біота континентів почала виділяти в атмосферу стільки СО2, скільки його надходить туди ж від згоряння мінерального палива.

На жаль, мрія В. І. Вернадського про те, що людина може перебрати на себе керівництво всіма процесами в біосфері, спрямувати їх у «розумне русло» сьогодні виглядає нереальною. Якщо ми хочемо створити систему для повного керування біосферою, вона має бути (за правилом Ешбі) складнішою від самої біосфери. За підрахунками вчених, для цього всю поверхню Землі (разом з океанами!) довелося б укрити шаром ідеальних комп´ютерів розміром із бактерію з комірками пам´яті молекулярних розмірів і програмами, складнішими, ніж генетичні програми розвитку мільйонів видів живих істот! Звичайно, таке завдання не під силу людині. То чи є взагалі сенс ставити питання про керування всією біосферою?

Нам не можна забувати, що ми — частинка надзвичайно складної системи, єдиного біологічного комплексу, котрий об´єднує все — від планктону й лісів, що виробляють кисень, до землі й вод, що виробляють продукти харчування, незамінні ресурси яких доступні нам цілком завдяки діяльності й комах, і черв´яків, і бактерій — усіх непомітних істот, яких людина через своє неуцтво часто зневажає.

Ми живемо в домі, ім´я якому — біосфера. Але вона, своєю чергою, тільки мала частинка Великого Всесвіту. Наш дім лише зовсім маленька частинка неосяжного Космосу. І людина зобов´язана відчувати себе частинкою неосяжного Космосу. Вона повинна знати, що виникла не через чиюсь потойбічну волю, а в результаті розвитку, і, як апофеоз цього розвитку, вона знайшла Розум, здатний передбачати результати своїх дій і впливати на події, що відбуваються навколо неї, а відтак, і на те, що відбувається у Всесвіті! Вільний вибір має спиратися на світогляд, котрий формується досвідом багатьох поколінь. Людина повинна знати, що їй недоступно й заборонено, — в усі часи гонитва за ілюзіями, фантомами була однією з головних небезпек, які чигають на людину... Ці принципи — основа екології, фундамент екологічного світогляду. (М. М. Мойсеєв).

«Біосфера-2»

У 1991 р. група американських дослідників проводила експеримент, що дістав назву «Біосфера-2». В пустельному районі штату Аризона було споруджено комплекс ізольованих від зовнішнього середовища приміщень зі скляним дахом і стінами (ззовні надходила тільки сонячна енергія), в яких створено п´ять з´єднаних одна з одною екосистем: вологий тропічний ліс, савана, пустеля, болото й море (басейн завглибшки 8 м із живим кораловим рифом).

У «Біосферу-2» було переселено 3800 представників фауни й флори, причому основним критерієм добору їх була користь, яку вони могли приносити людям (споживатись як їжа, очищувати повітря, давати ліки та ін.).

У «Біосферу-2» було внесено й техносферу, що мала житлові та робочі приміщення, розраховані на вісім чоловік, спортзал, бібліотеку, город і численне технічне обладнання (дощувальні установки, насоси для циркуляції води й повітря, комп´ютер із безліччю датчиків, який мав вести моніторинг життєво важливих параметрів комплексу).

Метою експерименту, розрахованого на два роки, було створення замкненої екосистеми, своєрідної міні-біосфери, яка б функціонувала на основі самозабезпечення й була незалежною від «Біосфери-1» (так автори називали «велику» біосферу, тобто біосферу Землі). В цю міні-біосферу мала б органічно увійти міні-техносфера з дослідниками.

Автори мріяли досягти штучно підтримуваного в системі гомеостазу, тобто стабільності, сталості основних життєво важливих параметрів (температури, вологості тощо). Відходи біоти однієї екосистеми мали слугувати ресурсами для іншої.

Проект був покликаний здійснити (хай і в невеликому масштабі) мрію В. І. Вернадського про перехід до керування людиною всіма процесами в біосфері.

Експеримент закінчився невдало: менш як за півроку дослідників евакуювали з «Біосфери-2» назад, до рідної «Біосфери-1». Бажаного керування процесами та збалансованості техносфери й «Біосфери-2» досягти не змогли; більше того, основні параметри системи, зокрема вміст у повітрі вуглекислого газу, склад мікроорганізмів у ґрунті тощо, вийшли з-під контролю. Коли вміст СО2 в повітрі досяг небезпечного для здоров´я людей рівня й ніякими способами знизити його не вдалося, експеримент мусили припинити.

Крах експерименту «Біосфера-2» наочно показав, що повна збалансованість усіх процесів, кругообіг речовин та енергії, підтримання гомеостазу можливі лише в масштабах Землі, де ці процеси відпрацьовувалися протягом багатьох мільйонів років. І ніякі комп´ютери не спроможні перебрати на себе керівництво системою, складність якої набагато вища за їхню власну. Підтвердилася також справедливість принципу, сформульованого математиком Дж. Нейманом: «Організація системи нижче від певного мінімального рівня призводить до погіршення її якості».

Отже, як усеосяжне керування «Біосферою-1», так і створення штучних біосфер типу «Біосфери-2» сьогодні (й у найближчому майбутньому) не до снаги людині. Зусилля людства мають бути спрямовані на збереження нашої рідної біосфери — дуже складної, збалансованої системи, стійкість якої нині порушується техносферою. Нам необхідно намагатися не «перебирати на себе керівництво біосферою», а діяти так, щоб «не заважати природі», яка, за законом Б. Коммонера, «знає краще».

Потрібно завжди пам’ятати чотири закони екології:

1. Все зв’язано з усім.

2. Все повинно кудись щезати.

3. Природа знає краще.

4. Ніщо не дається дарма.

Висновки. Діяльність гірничо-видобувних і переробних підприємств характеризується різноманітною дією на ландшафти - відбуваються зміни природного стану їх компонентів.

Істотну небезпеку представляють солевідвали Домбровського кар'єру, в які за складовано близько 40 млн. тонн соленосних порід з вмістом галіту (NаСІ) до 70 % і які займають площу більше 80 га родючих земель. Солевідвали є необмеженим джерелом пилового сольового забруднення атмосфери, грунтів, поверхневих і підземних вод.

Основну роль при засоленні грунтів відіграють процеси молекулярної дифузії. Ступінь впливу дифузії залежить від типу грунтів та їх природної вологості.

1. Неповне виконання природоохоронних заходів у зоні діяльності ДП «Калійний завод», крім екологічних проблем, створює передумови до виникнення небезпеки для проживання населення. Це на сьогодні має стати основним фактором своєчасного виконання всього комплексу природоохоронних робіт, а також здійснення превентивних заходів із захисту житлового фонду та промислових споруд, розташованих з зоні техногенно-екологічного впливу підприємства.

2. Для стабілізації екологічної рівноваги, виходу ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» з кризи, а також забезпечення відновлення виробництва калійних добрив пропонується:

3. З метою зменшення водопритоку у вироблені простори Домбровського кар'єру зі сторони річки Сівка і з галькового горизонту першочергово здійснити технічні заходи по укріпленню та гідроізоляції Північного борту кар' єру.

4. Терміново розробити і впровадити заходи для зменшення динаміки приросту кількості розсолів у Домбровському кар' єрі:

• відновити та вдосконалити мережу водовідведення з кар' єру, провести гідроізоляцію канав та водозбірників;

• забезпечити окреме збирання в кар'єрі прісних та слабо мінералізованих вод від високо-мінералізованих;

• провести екранування соляного масиву в кар'єрі водоупірними та водонепроникними ма­теріалами з метою недопущення його руйнування;

• побудувати установку з переробки розсолів (чи їх випарювання), розглянути питання про залучення інвесторів для використання розсолів кар'єру в якості сировини для відновлюваного хімічного виробництва.

1. Провести гірничотехнічну рекультивацію солевідвалів №1 і №2, а також завершити рекуль­тивацію хвостосховища № 1.

2. Провести ліквідацію глибоких затоплених провальних воронок в м. Калуш;

3. Розробити технологію утилізації розсолів Домбровського кар'єру й хвостосховищ та відновити виробництво хімічної продукції, в т.ч. калійних добрив.

Для запобігання виникнення техногенно-екологічних ситуацій з катастрофічними наслідками над шахтними полями Калуш-Голинського калійного родовища необхідно удосконалити систему та провести комплексний екологічний моніторинг території в зоні впливу ДП "Калійний завод", що дозволить:

• прогнозувати та простежувати динаміку просідання денної поверхні над шахтними полями відпрацьованих рудників і об' єктів, що знаходяться в зоні впливу гірничих виробок;

• простежувати ступені засолення підземних вод водоносного горизонту зони активного водообміну та визначати розповсюдження ареалу засолення;

• визначати ступені та оцінку активізації процесу карстоутворення над шахтними полями відпрацьованих рудників і дамб хвостосховищ з видачею конкретних заходів і рекомендацій по зменшенню негативних наслідків даного процесу прилеглим населеним пунктам і об' єктам народного господарства;

• створити комп'ютерний банк геологічних даних для прогнозу розвитку небезпечних техногенно-екологічних явищ.

Література:

1. Жупанський Я. Про об'єкт і предмет вивчення національного краєзнавства . // Краєзнавство. — 1994. — № 1—2. — С. 3—6.

2. Соловей М. В. Шкільна географія і краєзнавство у педагогічній спадщині Софії Русової . — 2001. — № 1. — С. 33—34.

3. Загребельна С. Історичне краєзнавство в школі: методичні рекомендації, практика, досвід. -2006. – Калуш.

4. Комплексна інтегрована інтерпретація геолого-геофізичних даних з метою виявлення розвитку карстових процесів в межах північного борту Домбровського кар'єру та простеження зон активної фільтрації р. Сівка в кар'єр у режимі моніторингу : звіт по темі 1/2009-К. - м. Івано-Франківськ : Науково-дослідний інститут гідроекології, інженерної геології та екогеології, 2009. - 48 с.